Не припиняти моніторинг ситуації з дотриманням прав жінок в Україні просили представниці української делегації у ПАРЄ



     Сьогодні , 23 червня 2011, в Парламентській Асамблеї Ради Європи відбулися комітетські слухання Комітету зрівних можливостей жінок і чоловіків з питань дотримання прав жінок в Україні. Вони проводилися за ініціативою зазначеного Комітету. Під час слухань із доповідями виступили Іван Попеску - Голова української делегації та заступник Голови ПАРЄ, Олена Бондаренко, член комітету з рівних можливостей жінок і чоловіків ПАРЄ та президент Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда - Україна" Катерина Левченко. 
     «Дуже важливим можна назвати проведення таких слухань. Завдання, яке ми ставимо перед собою - це покращення гендерної ситуації в Україні. Один із шляхів, який ми вбачаємо доцільним застосувати в цій сфері - це включення питань дотримання прав жінок та гендерної рівності в комплекс індикаторів, за якими Рада Європи продовжує здійснювати моніторинг ситуації в Україні. Тобто моніторинг - це той інструмент який, на нашу думку, допоможе сучасному українському уряду, керівникам держави здійснювати політику, яка відповідає національним та міжнародним стандартам в галузі прав людини та прав жінок, як її складової», - прокоментувала слухання, присвяченим українському жіночому питанню у ПАРЄ Катерина Левченко.
Аргументами для введення цього моніторингу є не лише інформація з перших рук - про порушення прав людини, але й оцінки з боку міжнародних організацій, зокрема «Фрідом Хаус», який назвав останній звіт про ситуацію в Україні таким, що спонукає «бити на сполох».
     Представники ж офіційної влади хотіли б, щоб такий моніторинг зупинився. Причому не лише з аналізу ситуації із правами жінок, але й з правами людини в цілому, становища з демократією та дотриманням норм права.
     Тож, увага міжнародної спільноти до ситуації із правами жінок в Україні є дуже важливою, і тому ми ще раз звернулися до членів Комітету із рівних можливостей жінок і чоловіків ПАРЄ, щоб вони продовжували моніторинг.
     Втім, необхідність моніторингу ситуації в Україні з боку Ради Європи та включення до цього моніторингу питання дотримання прав жінок та гендерної рівності є такою, на яку по-різному дивляться українські неурядові жіночі організації та предстваники правлячої більшості. Один з членів делагації від більшості зазаначив, що неслід виносити питання на розгляд ПАРЕ і, зокрема, комітету, адже воно повинно вирішитися на націонаоьному рівні. Повинно, проте ж не вирішується!
     Позиція, сформульована членом офіційної української делегації в ПАРЄ О.Плотніковим, наприклад, була такою: «Моніторинг не потрібний, і майданчик Ради Європи не повинен використовуватися для обговрення проблемних питань, які є в Україні, в тому числі питань порушення прав жінок та гендерної дискрмиінації».
     Ним та І. Попеску наводилися позитивні факти, які, м’яко кажучи, мало відображають актуальні реалії. 
     Перераховуючи існуючі ініціативи, представники влади забувають при цьому додавати, що в країні, завдяки Указам Президента та адміністравтивній реформі, зруйновані інституційні механізми впровадження гендерної рівності та дотримання прав жінок. А також те, що на даному етапі немає в Україні механізмів та інстурментів оскарження фактів гендерної дискримінації, нема можливості зупинити сексистську рекламу, публічні дискримінаційні висловлювання вищих керівників держави.
     До речі, відповідей на питання про фінансування та руйнування інституційних 
механізмів вони так і не змогли дати.
     На це вказувала у своєму виступі Олена Бондаренко. Вона говорила також про недостатню предтавленість жінок в органах влади, про не підтримку законодавчих ініціатив, спрямованих на застосування принципу позитивних дій, з боку більшості, тощо.
Позицію, яку відстоювала Олена Бондаренко та Катерина Левченко - це необхідність уваги до України з боку Ради Європи, продовження моніторингу та обов’язкове включення до нього питаня дотримання прав жінок та гендерної дискримінації.
Аргументов для підкріплення свої позиції було чимало.
    На відомі всім факти руйнування інституцій в цій сфері, які протягом останніх півтора року демонструють стабільну негативну динаміку, яскраво ілюструють відсутність бажання до змін та уваги по питань гендерної рівності як фактору розвитку та стабільності з боку влади.
     Громадські організації неоднораво віправяли листи, готували звернення, проводили пікети - жодної реакції.
    Відтак, Рада Європи - як мобільний зв’язок з владою, єдиний, що залишається, шанс бути почутим. Якщо Президент і Уряд не бажають чути громадські організації всередині держави, то може вони почують наш голос та нашу позицію через Раду Європи – аналогічно принципу роботи мобільного зв’язку з проходженням сигналу через космос?
     Принаймні, заступник голови української делегації в ПАРЄ Іван Попеску пообіцяв, що виступи будуть донесені до керівництва держави. Обіцяв також, що має бути і реакція. Говорив про радника Прем’єр-Міністра з гендерних питань, забувши лише додати, що вона ніколи не зустрічалася з головою уряду і в принципі не має впливу на політику... 
      Наостанок зазначимо, що свій виступ у Старсбурзі президент «Ла Страда-Україна» закінчила словами про сподівання на те, що він не стане підставою для подальших переслідувань її особисто та громадських організацій за те, що наша позиція не співпадає в цих (та інших) питаннях із позицією Уряду та Президента.


Назад