Перспективи рекомендацій УПО 2012 для України



«Механізм Універсального Періодичного Огляду, який здійснюється Радою з прав людини ООН, як і будь-який міжнародний механізм моніторингу стану дотримання прав людини,  -  безумовно, явище для держави позитивне, - переконана президентка «Ла Страда-Україна» Катерина Левченко. Втім, є питання щодо втілення отриманих рекомендацій у життя".

«Необхідність готувати доповіді спонукає держави до своєрідного перегляду зробленого в частині поліршення правозахисту, підганяє до вдосконалення законодаства та політики.

Водночас абсолютизувати його можливсоті непотрібно. У будь-якому разі максимум залежить від внутрішньої політики держави, політичної волі її керівників.

Адже жодних серйозних санкцій за невиконання рекомендацій або відмову від прийняття таких рекомендацій все одно чекати не доводиться.

Можливо, це прозвучить дещо наївно, але звітування для УПО - це ще й добра просвітницька акція для українських державних службовців, які мають нагоду побачити, яка серйозна увага приділяється питанням дотримання прав людини міжнародним співтовариством і після цього зарядитися мотивацією для перегляду ставлення до виконання своїх повсякденних обов’язків. На жаль, рівень не тільки знань, але й розуміння прав людини серед них на сьогодні є дуже низьким» - пояснює очільниця правозахисної організації.

УПО та рекомендації дуже важливі також для третього сектору, оскільки дають базис, платформу для роботи,  а також суттєві аргументи в просуванні ідей прав людини на державному рівні. Саме тому так активно майже 40 організацій взяли участь в підготовці альтернативних звітів у 2012 році.

 

Отриманими цього річ рекомендаціями від ООН «Ла Страда-Україна» цілком задоволена - із 149 рекомендацій близько 40 стосуються питань прав жінок, ґендерної рівності, прав дитини, протидії насильству та торгівлі людьми.

Ті рекомендації, які пропонували представниці організації іншим країнам під час зустрічі з представниками іноземних місій в Женеві 31 серпня 2012 були використані та увійшли до основного переліку.

Для цього були підготовані спеціальні брошури - російською та англійською мовами, які розповсюджували серед іноземних делегацій. Текст брошури є на сторінці «Ла Страда-Україна» у Фейсбук.

Втім, відкритим залишається питання, які з цих рекомендацій прийме Україна, і яким чином буде їх виконувати.

«Потрібна політична воля, розуміння, фінансування, - резюмує Катерина Левченко. - У нас є серйозні побоювання щодо зміни вектору політики у галузі прав людини у зв’язку зі змінами у cкладі ВР, де тепер буде фракція правих, а також збільшена фракція комуністів».

 

Стосовно конкретних рекомендацій – особливо важлива 97.5, про ратифікацію третього протоколу до конвенції ООн про права дитини, який дає можливість подання індивідуальних скраг від дітей до комітету ООН з прав дитини. Але тут ймовірно зіграють свою роль проблеми з розумінням поняття  ювенальною юстиції, у яке в Україні на разі вкладають який завгодно зміст, окрім того, яким він насправді є в тих самих документах ООН. Відтак, прогнозувати долю ратифікації документу, який поки навіть не підписаний Україною, вкрай складно.

Також надзвичайної ваги рекомендація 12 – про необхідність ратифікувати Гаазьку Конвенцію про захист дітей та міждержавне усиновлення, яка вже декілька разів вносилася до Верховної ради, але кожного разу за досить дивних обставин її ратифікація не відбувалася. 

Рекомендація 22, про необхідність приведення національного законоадвства у відповідність до Факультативного протколу по боротьбі із тоорігвлею дітьми. дитячею проституцією та дитячою порнографію, який доповнює конвенцію ООН про права дитини, є цілковито взятою із альтернативного звіту ЕКПАТ, який готували експерти «Ла Страда-Україна». На продовження теми -  рекомендація 29, яка стосується Конвенції 201 Ради Європи. «Для реалізації цих рекомендацій ми очікуємо вступу в дію нового кримінального процесуального кодексу, бо саме він потребує змін, а вносити зміни до нього до моменту вступу в дію неможливо. Варто зазначити, що частково ці зміни вже розроблені, вони втілилися у в зареєстрованих у ВР законопреоктах, щоправда тепер їх доведеться реєструвати по-новому», - пояснює пані Левченко.

За рекомендаціями 39 та 40, щодо ефективної імплементації Національного плану дій на виконання Конвенції ООН про права дитини, Україні скоріше за все буде не складно звітуватися через відсутність механізму вимірювання ефективності.

«Окрема тема -  рекомендація 27 щодо комплексного законодавства у протидії дискримінації. Спеціальний закон, який нещодавно був прийнятий,  досить бідний за змістом, у ньому не прописані санкції за дискримінаційні дії, визначення дискримінації в законі не відповідає міжнародним стандратам, в тому числі документам ООН» - коментує президентка «Ла Страда-Україна». 

Сумніви викликають можливості реалізації рекомендації 31 щодо посилення національного механізму для просування жінок і забезпечення цього механізму адекватними ресурсами, оскільки поки що цей механізм зазнає лише руйнування.

Навряд чи є шанси на втілення у життя рекомендації 53  - про спеціальні заходи, включаючи квоти, для підвищення участі жінок у процесах прийняття рішень. «Якщо лідер правлячої партії вважає, що жінкам не місце в управлінні і як ілюстрацію для цього підібрали собі такий другий номер в партійному списку, яка ніби-то навіть не знає де й Верховна Рада знаходиться, то хто ж зних буде цю ідею просувати?» - каже пані Левченко.

Загалом рекомендацій щодо імплементації принципу гендерної рівності чимало, проте навіть цього терміну чинні українські можновладці намагаються уникати, тож доля впровадження таких рекомендацій на разі під питанням.


Назад