Elementor #6446

Материнство під час війни — це щоденна турбота про дитину в умовах невизначеності, коли навіть звичні справи потребують більше часу, сил і внутрішніх ресурсів. Як заспокоїти дитину, коли самій страшно? Як поєднувати роботу з доглядом, якщо садочок зачиняється через повітряну тривогу, а навчання відбувається дистанційно? Як підтримувати дитину, коли власні переживання залишаються без уваги?

До цих викликів додається ще один — суспільне очікування, що мати повинна впоратися з усім. Бути терплячою, уважною, турботливою, знаходити правильні слова, забезпечувати дитині відчуття безпеки і водночас працювати, підтримувати побут і давати раду власним переживанням. Навіть у найскладніших обставинах від жінок нерідко очікують, що вони залишатимуться сильними та не показуватимуть втоми.

Турбота про дітей — не лише жіноча відповідальність

У суспільстві досі поширене уявлення, що саме жінка має відповідати за виховання дітей, їхнє навчання, емоційний стан і повсякденні потреби. Навіть коли обоє батьків працюють, значна частина організаційної та емоційної роботи може залишатися на матері.

Під час війни це навантаження часто зростає. Потрібно стежити за безпекою, організовувати навчання, реагувати на тривоги, шукати способи підтримати дитину після пережитого стресу.

Батьківство передбачає спільну відповідальність за виховання, побут, ухвалення рішень і підтримку емоційного добробуту дитини — настільки, наскільки це можливо в конкретних обставинах.

Суспільні очікування та почуття провини

До реальних труднощів нерідко додаються оцінки і зауваження з боку оточення. Жінка, яка багато працює, може чути, що приділяє дитині недостатньо уваги. Та, яка тимчасово залишила роботу заради догляду, – що втрачає професійні можливості. Жінку, яка залишилася з дітьми сама, – запитувати, чому вона не організувала своє життя інакше.

Такі оцінки часто не враховують ані обставин війни, ані доступних родині ресурсів, ані особистих обставин жінки. Вони створюють ситуацію, у якій будь-яке рішення може стати приводом для критики.

У результаті жінка може відчувати провину за те, що працює, втомлюється, не має достатньо часу на дитину. Іноді навіть короткий відпочинок супроводжується думкою, що цей час варто було б присвятити родині.

Однак почуття провини не завжди свідчить про те, що жінка справді робить щось неправильно. Воно може виникати й через завищені очікування — як власні, так і нав’язані оточенням.

Виснаження не означає, що ви погана мати

Постійне напруження, нестача сну, тривога за близьких, побутові труднощі та необхідність ухвалювати рішення в умовах невизначеності можуть виснажувати фізично і емоційно.

У такі моменти може бракувати терпіння, складно зосередитися, з’являється роздратування або бажання побути наодинці. Іноді здається, що сил не вистачає навіть на звичні справи.

Важливо пам’ятати: ви можете любити свою дитину і водночас втомлюватися від щоденної турботи. Можете прагнути проводити з нею більше часу, але потребувати відпочинку. Можете не знати відповідей на всі запитання та не завжди знаходити правильні слова.

Материнство не позбавляє вас права на власні почуття, потреби і особисте життя. Ви залишаєтеся людиною, яка також потребує безпеки, підтримки, спілкування, відновлення та можливості реалізовувати себе поза батьківською роллю.

Дитині важливо мати поруч дорослу людину, яка піклується про неї. Однак це не означає, що мати повинна постійно бути доступною, приховувати свої емоції або жертвувати всіма власними потребами.

Що можна зробити?

Щоб зменшити навантаження, важливо не намагатися впоратися з усім самостійно. За можливості розподіляйте обов’язки з близькими, просіть про конкретну допомогу та знаходьте час на відпочинок. Не всі справи потрібно виконувати одразу, а відкладені завдання не роблять вас гіршою.

Також важливо не ігнорувати власні почуття. Ви можете втомлюватися, тривожитися, відчувати роздратування чи невпевненість — і це не означає, що ви недостатньо любите свою дитину. Якщо переживання стають надто сильними, не соромтеся звертатися по психологічну підтримку.

Якщо ви постраждали від домашнього насильства або гендерної дискримінації, потребуєте консультації чи не знаєте, куди звернутися по допомогу, телефонуйте на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної 

Якщо Ви постраждали від домашнього насильства або гендерної дискримінації, звертайтеся за консультацією та допомогою на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:

📱116 123

☎ 0 800 500 335

Telegram: https://t.me/NHL116123_bot

Instagram: https://www.instagram.com/lastradaukraine?igsh=anhubWR2YzZvZWxj

Facebook: https://www.facebook.com/share/1DDns7NTvT/?mibextid=wwXIfr

Ця стаття стала можливою завдяки підтримці норвезького народу, наданій через Міністерство Закордонних Справ Норвегії (МЗС Норвегії) у рамках проєкту «Побудова гендерно інклюзивного відновлення разом з жіночим рухом України» (GEN-Відновлення). Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Ла Страда-Україна». Інформація, що представлена у цьому дописі не завжди відображає погляди МЗС Норвегії або Уряду Норвегії

#ЛаСтрада #ЛаСтрадаУкраїна #LaStrada #LaStradaUkraine#Focus #FocusUkraine