Команда

Катерина Черепаха

Президентка організації

Я потрапила до Ла Стради в 1998 році, будучи студенткою. Почала пацювати на «гарячій» лінії, залучатися до інших напрямів роботи. Для мене тематика діяльності організації була зовсім нова, але відкликалася моїм думкам, ставленню та переконанню щодо статусу/ролі жінок. Тож можна сказати, що це була «доля». Ла Страда стала і продовжує бути частиною мого життя, орієнтиром, підтримкою, стимулом, розвитком, колом однодумиць та однодумців. Це моя сім’я, яка завжди підтримує у складні часи та розділить радісні моменти.

Марина Легенька

Віцепрезидентка організації

Що для мене “Ла Страда”? “Ла Страда-Україна” – це більше ніж 10 років мого професійного життя. Те місце, де я змогла реалізувати себе як спеціаліст, де я постійно підвищую свою кваліфікацію та рівень знань.
Мій шлях в організації наповнений чудовими спогадами та моментами. Саме тут я зустріла справжніх наставників, партнерів, друзів.
Але одним з найціннішого є відчуття важливості роботи та її необхідність для людей. Права людини – понад усе! І дуже приємно усвідомлювати, що я також роблю свій внесок у захист прав наших громадян, а моя робота відповідає моїй кваліфікації.
Окрім того, маю можливість працювати в організції, де кожна співробітниця і співробітник – справжній професіонал і особистість, а разом нас об’єднало спільне служіння високим цінностям та ідеям, які сповідує наша “Ла Страда”!
Попереду багато цілей та завдань. І це значить ще більше нових знань, перетворень, відкриттів.

Катерина Бороздіна

Віцепрезидентка організації

Чим є “Ла Страда” для мене?
“Ла Страда-Україна” стала для мене саме тією організацією, де я змогла реалізувати себе, пристосувати свої знання та навички, допомагаючи громадянам України захищати або відновлювати свої права.
Мій шлях в “Ла Страда-Україна” дійсно був довгий: 11 років я працювала в різних державних структурах, які опікуються соціальними питаннями. Серед них – центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Міністерство України в справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерство соціальної політики. Тож, робота з людьми була для мене не новою. і коли в “Ла Страді” з’явилась вакансія, не вагаючись, скористалась цією нагодою.
Я вдячна долі та усім, хто підтримав моє рішення перейти до “Ла Страда-Україна”, адже це те місце роботи, куди йдеш зранку із задоволенням. І це важливо, бо з настоєм і усмішкою можна зробити багато.

Олена Баннікова

Директорка з адміністративно-організацйних питань

Вперше я почула про “Ла Страду-Україна” будучи однією з активних лідерок Школи Рівних Можливостей разом із своєю сестрою Юлією на тренінгу по протидії торгівлі людьми. Ми були підлітками і ми хотіли чимось допомогти людям, які потрапили у складні життєві ситуації, тому ми стали волонтерами “Школи” і “Ла Стради” зокрема.
Тут я отримала свою першу офіційну роботу, з якою мені дуже пощастило і де я змогла розкритися, отримати досвід та піднятись по кар’єрній сходинці.
За весь час роботи були злети і падіння.
Тут я вчилась знаходити спільну мову з різними людьми, розбивати стереотипи, бути гендерно чуйною та толерантною. З деякими колежанками та партнерами ми і досі підтримуємо дружні відносини.
А сьогодні, я з впевненістю можу назвати себе успішною людиною, бо результат моє роботи та колективу – це запроваджені та вдосконалені внутрішні процеси для ефективної реалізації проектів, успішне проходження аудиторських перевірок з цільового використання донорських коштів та підтримка репутації “Ла Страда-Україна” як надійного партнера серед НУО в межах України та поза ним.

Вероніка Андрєєнкова

Директорка департаменту освіти та медіації

“Ла Страда” увійшла в моє життя та життя моєї родини в 2005 році.
На той час я очолювала “Фабричненську загальноосвітню школу 1-3 ст. Лутугинського району Луганської області”. Мене як директорку базової школи Луганської області з правового виховання обласне управління юстиції та Центр роботи з жінками направили взяти участь у засіданні “круглого” столу “Правова освіта дітей країн ОБСЄ”, що відбувався у Києві.
Проводила цей захід і впроваджувала даний проект “Ла Страда-Україна”. Скажу вам: “Ла Страда-Україна” — це було кохання з першого погляду.
Довго не думаючи, ми відразу ж у жовтні запровадили проект у школі. Уже в грудні з моніторинговим візитом до нас завітала Людмила Ковальчук. Ось так, уклавшись буквально в два місяці, ми вирішили чимало організаційних питань, дізнались багато чого нового і, таким чином, “склали своєрідний вступний іспит”, аби стати членом великої родини “Ла Страда”. З наступного року розпочалась моя активна діяльність як тренерки Національної тренерської мережі. У червні 2014 року, у зв’язку з воєнними діями моя родина була вимушена залишити рідну домівку. А в вересні 2014 року “Ла Страда” ще раз змінила моє життя, запропонувавши роботу. То чим є для мене наша організація, думаю, зрозуміло і без зайвих коментарів. І все ж додам: “Ла Страда” – це філософія мого життя.

Альона Кривуляк

Директорка департаменту Національних «гарячих ліній»

Вперше поріг офісу “Ла Страда-Україна” я переступила в 2012 році. Чесно кажучи, сумнівалась, не дуже розуміючи, що б я, ще студентка НПУ ім. М. П. Драгоманова могла дати цій на той час уже досить потужній організації. Підтримала мене у моєму виборі викладачка, нагадавши просту і відому всім істину: треба вірити в себе і свої сили. Дуже скоро я усвідомила, що “Ла Страда” – це те місце, де я можу розвиватися; це те місце, яке я сьогодні називаю другою домівкою, а людей, які працюють поруч, – своєю сім’єю.
Мені надзвичайно подобається напрями, за якими працює організація. Саме тут я знайшла себе… Себе, справжню.
Колектив “Ла Стради” – це взагалі особлива тема. Це чудові люди, з якими ти завжди відчуваєш себе “на одній хвилі”. Знаєте, про таких колег, які розумію один одного з півслова зазвичай говорять, що вони начебто і дихають разом. Ось це точно про нас!
Ми – колектив однодумців! Поруч мене люди, які не просто є колегами і колежанками. Це люди, які стали моїми друзями і подругами. Це люди, які, повторююсь, стали мені другою родиною.

Ольга Краснова

Менеджерка в соціальній сфері

Мій шлях «Ла Страдою» став важливим етапом в житті. Це сталося випадково. Я була студенткою 2-го курсу, коли вперше на лекції почула про «Ла Страду». Добре пам’ятаю, як викладачка розповідала, що цей центр — «потужна організація потрапити куди вкрай складно, але… можливо». В той момент я вирішила, що обов’язково сюди потраплю.
Як все ж таки часто наші думки стають реальністю! Я таки прийшла в «Ла Страду» через 2 роки на студентську практику. Вона затягнулась. «Виключно через цікавість»! Причому кожний день —настільки різноманітною може бути зайнятість в «Ла Страді»!
Консультування на гарячих лініях, організаційна, проектна діяльність, методична робота, участь у різноманітних заходах, тренінгах, зустрічах! Нове неминуче супроводжує тих, хто рухається вперед. «Ла Страда — Україна» — не просто «перша робота». Це прекрасне місце для саморозвитку, навчання і самовдосконалення. Приємно відчувати, як ти особистісно ростеш, особливо приємно це робити в колі високопрофесійних людей, які вчасно допоможуть розкрити твій потенціал, направлять та підтримають.

Тетяна Федченко

Асистентка менеджерки з комунікації

Моє знайомство з Ла Страдою відбулось у часи навчання в інституті. Саме там я про неї дізналась. Згодом в мене була ознайомча практика з громадськими організаціями, й тоді я вперше прийшла до центру й була вражена роботою організації.
Коли дізналась про набір консультантів, зразу ж відправила резюме й з хвилюванням чекала на відповідь. Ось тоді все й почалось. Вже в школі консультантів зрозуміла, що це саме те, чого так хотіла. Ла Страда — це чудовий колектив, можливість розвиватись та навчатись, нові знайомства, змога допомагати й творити добро. Це робота яка надихає, якою я пишаюсь, яка розкриває кордони для саморозвитку та навчає реаліям життя.
Як казали в казці “Попелюшка”, “Я не чарівник, я тільки вчусь!” так само й в нас! Ми не чарівники, але ми стараємось, боремося й натхненно працюємо! І я щаслива, що є частинкою цієї чудової сім’ї — “Ла Страда — Україна”.

Валерія Бондар

Психологиня

До Громадської організації “Ла Страда-Україна” я потрапила у 2013 році. Декілька разів я приходила на практику до організації, для того, щоб консультувати на Національних “гарячих” лініях.
У 2015 році я долучилась до команди Ла Стради. Починаючи з 2017 року починаю працювати в Департаменті профілактики, освіти та медіації. Чи мені це цікаво? Мабуть, це і є роботою, яка приносить задоволення. Працюючи ти не помічаєш як плине час, не рахуєш години до завершення. Потрапляючи до Ла Стради ти змінюєшся назавжи. По іншому дивишся на філософію життя, змінюєш свої погляди та цінності.
В громадській організації “Ла Страда-Україна” я знайшла однодумців/ок, друзів та подруг та просто гарних знайомих. Ла Страда для мене це постійний особистісний та карєрний розвиток. Це підтримка, команда, родина..так так, “ластрадівська” родина. Яка тебе підтримає, підскаже та допоможе. Завжди в мене виникає таке порівняння, що ми наче потяг. В якому є локомотив, вагони та провідники. Так ось, якщо немає вище переліченого, то цей потяг не поїде так як потрібно. Так ось і наша команда, ми доповнюємо один одного/одна одну. Маємо одну місію, філософію, цінності та рухаємось лише вперед. Для мене це робота в кайф. Команда з кою цікаво. Організація, яка назавжди залишиться в сердці.

Тетяна Харківська

Менеджерка в соціальній сфері

«Єдиний спосіб зробити видатну роботу – щиро любити те, що робиш»
(Стів Джобс (Steve Jobs)
Цей вислів, який коротко описує мене в потужній Громадській організації «Ла Страда-Україна». Робота в цій організації – не тільки приємне задоволення від того, що кожного дня ти працюєш на благо суспільству та допомагаєш людям, але й чудова можливість кар’єрного зростання й професіоналізму.
Достатньо один раз познайомитися з колективом ЛаСтради і ти назавжди будеш пам’ятати про нас. Бо більш дружньої, позитивної, творчої, креативної команди я не зустрічала ніде. І це надихає.

Катерина Чернець

Асистентка проектів

До «Ла Стради» я потрапила випадково, хоча і не раз чула про діяльність цієї організації. Побачивши конкурс на позицію консультанта гарячої лінії, не маючи попереднього досвіду саме такої роботи, але виявляючи неабияку цікавість і маючи бажання долучитися до можливості допомагати людям, я все ж таки ризикнула і відправила резюме в останній день конкурсу. Зараз розумію, що випадковостей не буває і я, дійсно, на своєму місці.
Незважаючи на складності і велику відповідальність, я рада бути частнинкою такого вкрай важливого проекту.
Особливо для мене «Ла Страда» не просто організація, в якій працюють люди зі спільною місією, це маленька родина, де кожен підтримає, дасть настанову та вмотивує йти вперед до нашої спільної мети.