Хто заробляє на жіночій невпевненості?

Щоразу, коли жінці пропонують «позбутися недосконалостей», варто поставити просте запитання: а хто вирішив, що це взагалі недосконалість?

Пори, целюліт, зморшки, сивина, волосся на тілі, форма носа, розмір грудей, вага – список можна продовжувати майже безкінечно. Частину цих «недосконалостей» ще кілька десятиліть тому взагалі не сприймали як проблему.

Сьогодні ж для кожної з них існує окремий ринок: креми, сироватки, процедури, добавки, дієти, апаратна косметологія, пластична хірургія.

Це не означає, що косметика чи догляд за собою – щось погане. Жінка має повне право фарбувати волосся, робити ін’єкції, користуватися косметикою або взагалі не робити нічого зі своєю зовнішністю.

Питання в іншому: де закінчується особисте бажання і починається нав’язана потреба?

Проблема, якої може не існувати

Механізм достатньо простий: cпочатку природну особливість тіла потрібно визначити як недолік. Потім переконати жінку, що цей недолік впливає на її привабливість, успішність, стосунки або навіть професійне життя і нарешті запропонувати продукт, який обіцяє проблему виправити.

Так звичайні пори перетворюються на «недосконалу текстуру шкіри», зморшки – на «ознаки, з якими потрібно боротися», а целюліт – на те, чого нібито потрібно соромитися.

Особливо показовим є ставлення до старіння. Старіти –природний процес, якого неможливо уникнути. Проте жіноче старіння часто подається не як частина життя, а як щось, із чим потрібно боротися. Жінці пропонують залишатися молодою якомога довше, приховувати ознаки віку.

І тут виникає парадокс: якщо проблема не має остаточного вирішення, її можна продавати безкінечно.

Не можна назавжди перемогти старіння. Неможливо зробити шкіру такою, як з маскою в TikTok. Неможливо гарантувати тіло без змін протягом усього життя, а отже, завжди можна знайти наступний «недолік», який потребує виправлення.

Чому це передусім впливає на жінок? 

Тиск щодо зовнішності стосується не лише жінок. Проте саме жіноча зовнішність історично значно сильніше визначала те, як суспільство оцінює саму жінку.

Від неї очікували бути не просто компетентною, освіченою чи професійною. Вона мала бути привабливою, молодою, стрункою, доглянутою – і бажано відповідати всім цим вимогам одночасно.

Чоловікові сивина може додавати «солідності», жінці її часто пропонують приховати. Чоловікові вік може додавати авторитету, тоді як жінку з віком нерідко починають оцінювати передусім за тим, наскільки молодо вона виглядає.

Тому розмова про індустрію краси – це розмова про те, чому зовнішність жінки так часто сприймається як суспільний ресурс, який вона повинна постійно вдосконалювати.

Якщо жінка звикає думати, що її цінність залежить від зовнішності, вона витрачатиме на неї більше часу, грошей та енергії. І що більше ресурсів вкладено в боротьбу з «недосконалостями», то складніше визнати, що частину цих проблем нам просто продали.

Індустрія краси заробляє на страху бути недостатньо красивою.

Страх старіння. Страх набрати вагу. Страх втратити привабливість. Страх виглядати «недоглянуто». Страх не відповідати очікуванням партнера/ки. Страх отримати менше уваги. 

Чим більше страхів можна пов’язати із зовнішністю, тим більше продуктів можна запропонувати як їхнє рішення.

Саме тому реклама часто продає не баночку крему чи косметичну процедуру. Вона продає обіцянку: ти станеш впевненішою, успішнішою, бажанішою, молодшою, щасливішою — якщо купиш ось це.

Жінки починають змінювати систему 

Висвітленняу соцмережах целюліту, волосся на тілі, акне, розтяжок, сивини та вікових змін стало способом повернути природність туди, звідки її довго витісняли ретуш і фільтри.

З’являється бодіпозитивність, бодінейтральність, рух за природне старіння. Бренди починають використовувати у рекламі різні типи тіл, особливості шкіри та зовнішності.

Руйнування міфу про красу починається не з відмови від усіх косметичних засобів. Воно починається з критичного погляду на те, що саме жінкам продають.

І саме тому сьогодні важливо говорити не лише про прийняття власного тіла, а й про право жінки не вважати себе проблемою, яку потрібно постійно виправляти.

Якщо Ви постраждали від домашнього насильства або гендерної дискримінації, звертайтеся за консультацією та допомогою на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:

📱116 123

☎ 0 800 500 335

Telegram: https://t.me/NHL116123_bot

Instagram: https://www.instagram.com/lastradaukraine?igsh=anhubWR2YzZvZWxj

Facebook: https://www.facebook.com/share/1DDns7NTvT/?mibextid=wwXIfr

Ця стаття стала можливою завдяки підтримці норвезького народу, наданій через Міністерство Закордонних Справ Норвегії (МЗС Норвегії) у рамках проєкту «Побудова гендерно інклюзивного відновлення разом з жіночим рухом України» (GEN-Відновлення). Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Ла Страда-Україна». Інформація, що представлена у цьому дописі не завжди відображає погляди МЗС Норвегії або Уряду Норвегії