Мобінг на роботі: як розпізнати систематичне цькування та захистити свої межі
Коли на роботі систематично принижують, ігнорують або створюють умови, у яких людина почувається зайвою, це легко списати на «складний характер колег/колежанок» чи звичайні робочі непорозуміння.
Мобінг – це систематичний психологічний або економічний тиск на працівника/цю з боку керівництва чи колег/колежанок, який має на меті принизити його/її гідність або змусити звільнитися.
Мобінг може проявлятися відкрито – через образи та приниження, або значно непомітніше: через ізоляцію, поширення чуток, знецінення роботи чи постійне створення перешкод.
Як виглядає мобінг?
Мобінг не завжди починається з чогось очевидного. Іноді спочатку це лише окремі ситуації, які складно назвати цькуванням.
Наприклад, колеги/колежанки:
- систематично виключають людину з робочого спілкування;
- навмисно не повідомляють важливу для роботи інформацію;
- ігнорують її повідомлення або запити;
- висміюють помилки перед іншими;
- поширюють плітки чи ставлять під сумнів професійну компетентність;
- регулярно дають принизливі або саркастичні коментарі;
- привласнюють результати її роботи;
- навмисно створюють ситуації, у яких вона має вигляд некомпетентної;
- постійно критикують, але не дають зрозумілих критеріїв, що саме потрібно змінити.
Іноді до цього долучається керівництво: ставить нереалістичні вимоги, систематично принижує працівника/цю або використовує службове становище для тиску.
У робочому колективі можуть виникати суперечки, критика, непорозуміння чи навіть серйозні конфлікти. Сам факт того, що з вами хтось посварився або не погоджується, ще не означає мобінг.
Варто звернути увагу на системність і спрямованість поведінки.
Конфлікт зазвичай стосується конкретної ситуації: двоє людей мають різні позиції і можуть обговорити проблему.
Мобінг – це ситуація, у якій негативна поведінка повторюється, спрямована на конкретну людину і поступово створює для неї ворожу або принизливу атмосферу.
Наприклад, сказати працівнику/ці: «У цьому матеріалі є помилки, давай їх виправимо» – це робочий зворотний зв’язок.
Публічно регулярно говорити: «Ну що з тебе взяти, ти ніколи нормально нічого не робиш» — уже зовсім інша форма взаємодії.
Чому мобінг складно помітити?
Одна з особливостей мобінгу — кожен окремий епізод може здаватися недостатньо серйозним.
Один раз не додали в робочий чат — помилка.
Один саркастичний коментар — невдалий жарт.
Одна критика — звичайна робоча ситуація.
Саме тому важливо дивитися не тільки на окремі слова чи ситуації, а на повторюваний характер поведінки.
Що відбувається з людиною?
Постійне перебування у напруженій атмосфері може впливати на психологічний стан і професійну впевненість.
Людина може почати:
- постійно сумніватися у своїх рішеннях;
- боятися зробити помилку;
- надмірно перевіряти свою роботу;
- уникати спілкування з колегами/колежанками;
- відчувати тривогу перед робочим днем;
- думати, що «зі мною щось не так»;
- втрачати впевненість у власних професійних навичках.
Особливо небезпечним є момент, коли людина починає сприймати поведінку колективу як доказ власної неспроможності.
Чужа систематична агресія не є доказом вашої професійної некомпетентності.
Що робити, якщо ви стикаєтеся з мобінгом?
Перш за все — не залишатися з ситуацією наодинці.
Спробуйте фіксувати конкретні випадки: дату, місце, учасників, що саме відбулося, які повідомлення або документи це підтверджують.
Важливо зберігати робоче листування, завдання, зміни домовленостей та інші матеріали, які можуть допомогти відновити послідовність подій.
Якщо це безпечно, можна прямо озвучити проблему:
«Я помічаю, що мене регулярно не залучають до робочого обговорення, хоча інформація стосується моїх завдань. Прошу надалі додавати мене до таких комунікацій».
Конкретні формулювання допомагають говорити не загальне «мене цькують», а про факти, які можна обговорювати та фіксувати.
Якщо ситуація не змінюється, варто звернутися до керівника/ці, HR або іншої відповідальної особи в організації.
Ви маєте право на робоче середовище, у якому до вас ставляться з повагою, де можна ставити запитання, помилятися, отримувати конструктивний зворотний зв’язок і не боятися систематичного приниження.
Якщо ви постраждали від домашнього насильства або гендерної дискримінації, звертайтеся за консультацією та допомогою на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:
📱116 123
☎ 0 800 500 335
Ця стаття стала можливою завдяки підтримці норвезького народу, наданій через Міністерство Закордонних Справ Норвегії (МЗС Норвегії) у рамках проєкту «Побудова гендерно інклюзивного відновлення разом з жіночим рухом України» (GEN-Відновлення). Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Ла Страда-Україна». Інформація, що представлена у цьому дописі не завжди відображає погляди МЗС Норвегії або Уряду Норвегії
