Постійна зайнятість як спосіб не залишитися наодинці із собою

Постійна зайнятість як спосіб не залишитися наодинці із собою

Зайнятість стала символом успішності. Заповнений календар зустрічами, десятки повідомлень, робота після роботи, навчання, спорт — усе це сприймається як ознака активного життя.

Однак іноді за безперервною активністю стоїть не любов до продуктивності, а бажання не залишатися наодинці із собою.

Коли тиша стає некомфортною

Багато людей помічають, що варто з’явитися кільком вільним годинам або навіть двадцяти хвилинам без справ, як виникає бажання негайно їх чимось заповнити. Ви можете автоматично брати до рук телефон, відкривати соціальні мережі, вмикати серіал, починати прибирати чи вигадувати нові завдання.

З боку це може виглядати як дисципліна чи відповідальність. Насправді ж іноді це спосіб уникнути зустрічі з власними переживаннями.

Тиша не створює тривогу. Вона лише робить її помітною.

Саме тому після важких життєвих подій –  втрати близької людини, розриву стосунків, тривалого стресу, професійного вигорання –  люди часто намагаються максимально завантажити себе справами. Це допомагає не думати про те, що болить.

Чому мозок обирає зайнятість

Людина природно прагне уникати того, що викликає сильний дискомфорт. Якщо певні думки чи спогади приносять біль, психіка шукає способи переключити увагу. Один із них – постійна зайнятість.

Саме тому ви можете відчувати майже фізичну потребу бути зайнятими. Складається враження, що якщо ви перестанете щось робити, вас накриє тривога, смуток або почуття порожнечі.

Проблема полягає в тому, що емоції не зникають лише тому, що ви перестали про них думати. Вони накопичуються і можуть проявлятися зовсім по-іншому: через дратівливість, хронічну втому, проблеми зі сном, труднощі з концентрацією ува.и.

Коли продуктивність стає способом втечі

Зайнятість сама по собі не є проблемою. Робота, навчання, волонтерство чи улюблені захоплення можуть приносити задоволення і допомагати розвиватися.

Однак варто звернути увагу на власні відчуття, якщо:

  • будь-яка вільна хвилина викликає дискомфорт;
  • відпочинок супроводжується почуттям провини;
  • без телефону, музики чи серіалу стає тривожно;
  • ви постійно вигадуєте собі нові справи, навіть коли вже виснажені;
  • вам важко залишатися наодинці зі своїми думками.

У таких випадках активність може бути не потребою, а способом не зустрічатися зі своїми переживаннями.

Як поступово повертатися до контакту із собою

Не варто змушувати себе одразу проводити години в тиші. Якщо ви звикли постійно бути зайнятими, це може викликати сильний дискомфорт.

Почніть із кількох хвилин без телефона, музики чи інших відволікаючих факторів. Прислухайтеся до своїх відчуттів, поставте собі запитання: «Що я зараз відчуваю?», «Про що я намагаюся не думати?», «Чого мені зараз найбільше хочеться?».

Якщо з’являються сильні емоції, це не означає, що ви робите щось неправильно. Навпаки, це може бути ознакою того, що ви нарешті дозволяєте собі їх помітити.

Бути зайнятим — не завжди означає бути щасливим чи реалізованим. Іноді за щільним графіком ховаються втома, самотність, тривога.

Відпочинок — це не прояв лінощів, а можливість відновити зв’язок із собою.

Можливо, найважливіше запитання, яке варто поставити собі після чергового насиченого дня, звучить не «Скільки справ я сьогодні встиг(ла)?», а «Що я відчував(-ла) сьогодні і чи знайшов(-ла) час це помітити?»

Іноді саме кілька хвилин тиші допомагають зрозуміти себе значно краще, ніж ще один пункт у списку справ.

Якщо Ви постраждали від домашнього насильства або гендерної дискримінації, звертайтеся за консультацією та допомогою на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:

📱116 123 або 0 800 500 335

Telegram: https://t.me/NHL116123_bot

Instagram: https://www.instagram.com/lastradaukraine?igsh=anhubWR2YzZvZWxj

Facebook: https://www.facebook.com/share/1DDns7NTvT/?mibextid=wwXIfr

Ця стаття стала можливою завдяки підтримці норвезького народу, наданій через Міністерство Закордонних Справ Норвегії (МЗС Норвегії) у рамках проєкту «Побудова гендерно інклюзивного відновлення разом з жіночим рухом України» (GEN-Відновлення). Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Ла Страда-Україна». Інформація, що представлена у цьому дописі не завжди відображає погляди МЗС Норвегії або Уряду Норвегії