Гендерне квотування: як європейські країни долають гендерну нерівність в керівництві компаній
Гендерний дисбаланс у керівництві компаній – це не лише питання представництва. Коли жінки мають менше можливостей для просування на керівні посади, компанії втрачають частину професійного потенціалу, а суспільство відтворює уявлення про те, хто «підходить» для ухвалення важливих рішень.
Одним з інструментів, який використовують європейські країни для подолання такого дисбалансу, є гендерне квотування. Його суть полягає у встановленні мінімального представництва кожної статі у складі органів управління. Квоти можуть застосовуватися на рівні законодавства або як внутрішня політика компаній.
Гендерні квоти не означають автоматичного призначення людини на посаду лише через її стать. Їхнє завдання – змінити умови, у яких відбувається відбір, і не допустити ситуації, коли певна група систематично опиняється за межами процесу ухвалення рішень.
Як працюють гендерні квоти?
Держава встановлює вимоги щодо гендерного представництва в органах управління, а компанії мають враховувати їх під час формування рад директорів або наглядових рад.
Директива про покращення гендерного балансу серед директорів/директорок компаній передбачає заходи для збільшення представленості жінок у керівних органах великих публічних компаній.
При цьому квоти є не єдиним інструментом. Вони працюють ефективніше тоді, коли поєднуються з іншими заходами: прозорими процедурами найму, рівним доступом до професійного розвитку, програмами наставництва, можливостями для поєднання роботи та сімейних обов’язків.
Жорсткі та м’які механізми
Європейські країни використовують різні підходи.
Жорсткий підхід передбачає обов’язкові вимоги щодо гендерного представництва. За їх невиконання можуть застосовуватися санкції або інші передбачені законом наслідки.
М’який підхід ґрунтується на рекомендаціях, корпоративних політиках і принципі «дотримуйся або пояснюй». Компанія може не досягти рекомендованого показника, але тоді має пояснити причини та повідомити про кроки, які планує зробити для зміни ситуації.
Обидва підходи можуть бути частиною ширшої політики гендерної рівності. Вибір конкретного механізму залежить від особливостей ринку праці та корпоративного середовища країни.
Чому одних квот недостатньо?
Квота може змінити склад керівного органу, але не обов’язково змінює середовище, у якому працюють жінки.
Якщо компанія формально забезпечує гендерне представництво, але водночас зберігає непрозорі правила просування, нерівний розподіл можливостей для розвитку або культуру, у якій жінкам постійно доводиться підтверджувати свою компетентність, проблема залишається.
Тому поряд із квотуванням важливо:
- використовувати чіткі критерії оцінювання кандидатів;
- забезпечувати рівний доступ до навчання та професійного розвитку;
- створювати програми наставництва для майбутніх керівниць;
- протидіяти дискримінації та гендерним стереотипам на робочому місці;
- створювати умови, які дозволяють поєднувати професійну діяльність і сімейні обов’язки;
- заохочувати рівний розподіл доглядової праці між жінками та чоловіками.
Тобто питання не лише в тому, скільки жінок сидить за столом переговорів, а й у тому, чи мають вони реальний вплив на ухвалення рішень.
Гендерне квотування як один із інструментів, який може допомогти подолати ситуацію, коли усталені практики та стереотипи роками відтворюють перевагу однієї групи в керівництві.
Водночас довготривалі зміни потребують комплексного підходу. Якщо жінка має професійні знання та досвід, але стикається з додатковими бар’єрами через стать, проблема полягає не в її «недостатній готовності» до лідерства, а в умовах, у яких відбувається професійне просування.
Гендерна рівність у керівництві – це не про те, щоб надати комусь перевагу. Це про те, щоб стать людини не визначала межі її професійних можливостей.
Якщо Ви постраждали від домашнього насильства або гендерної дискримінації, звертайтеся за консультацією та допомогою на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:
📱116 123
☎ 0 800 500 335
Ця стаття стала можливою завдяки підтримці норвезького народу, наданій через Міністерство Закордонних Справ Норвегії (МЗС Норвегії) у рамках проєкту «Побудова гендерно інклюзивного відновлення разом з жіночим рухом України» (GEN-Відновлення). Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Ла Страда-Україна». Інформація, що представлена у цьому дописі не завжди відображає погляди МЗС Норвегії або Уряду Норвегії
English