Як перестати думати, що ви нічого не досягли, коли всі довкола здаються успішними
Хтось у вашому віці вже має власну квартиру. Хтось керує командою. Хтось відкрив бізнес або щодня викладає фотографії з подорожей.
А ви дивитеся на це і думаєте: «А що зробила/в я?»
Так легко почати сприймати власне життя як список невиконаних пунктів. Особливо коли здається, що всі навколо кудись рухаються, а ви стоїте на місці.
Ви бачите чужі результати, але не бачите всього шляху до них. Не бачите відмов, невдалих співбесід, фінансових труднощів, сумнівів, виснаження чи обставин, які зробили її/його шлях простішим або складнішим.
Ви можете рухатися повільніше – і це нормально
У людей немає однакової стартової точки. Хтось отримує фінансову підтримку від родини. Хтось може дозволити собі не працювати під час навчання. Комусь легше знайти роботу через рекомендацію, а хтось витрачає значну частину сил просто на те, щоб втриматися на плаву.
Тому порівнювати лише результати – несправедливо.
Особливо коли йдеться про кар’єру.
Тут на ваші можливості впливають не тільки здібності, мотивація та кількість докладених зусиль.
Водночас не варто пояснювати всі професійні труднощі лише зовнішніми обставинами.
Іноді люди справді не говорять про свої амбіції. Чекають, що керівник сам здогадається про бажання отримати підвищення. Не показуєте результати роботи, тому що вважаєте, що хорошу роботу і так помітять.
Або применшуємо власні досягнення:
«Та нічого особливого я не зробила/в».
«Мені просто пощастило».
«Це міг би зробити будь-хто».
«Я ще недостатньо готова/ий».
У результаті людина може роками залишатися на одному рівні не тому, що не має потенціалу, а тому, що сама не показує, що готова до наступного кроку.
Тому важливо розділити дві речі.
Є бар’єри, які ви можете змінити, а є ті, відповідальність за які лежить не на вас.
Якщо вам бракує певних навичок — їх можна розвивати.
Якщо вам потрібно більше досвіду — його можна поступово отримувати.
Проте якщо вас не підвищують через стать, вік чи якісь упередження — проблема не в тому, що ви недостатньо старалися.
«Скляна стеля»: коли справа не лише у ваших здібностях
«Скляна стеля» — це невидимий бар’єр, який заважає жінці просуватися кар’єрними сходами, навіть якщо формальних причин для цього немає.
Наприклад, ви можете роками добре виконувати свою роботу, але не отримувати підвищення, а коли запитуєте керівника, що саме потрібно зробити для наступного професійного рівня, у відповідь чуєте лише: «Ще не час».
І ніхто не може чітко пояснити, коли цей час настане.
Або ж у компанії майже немає жінок на керівних посадах. Цікаві проєкти та професійні можливості регулярно отримують лише чоловіки. Ваші ідеї не помічають, але ті самі пропозиції від колеги-чоловіка раптом сприймаються як чудова ініціатива.
Це вже не питання того, що вам потрібно «ще трохи постаратися», тому що це насамперед про гендерні стереотипи та дискримінацію у корпоративній культурі. І це важливо помічати.
Якщо Ви постраждали від домашнього насильства або гендерної дискримінації, звертайтеся за консультацією та допомогою на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:
📱116 123
☎ 0 800 500 335
Ця стаття стала можливою завдяки підтримці норвезького народу, наданій через Міністерство Закордонних Справ Норвегії (МЗС Норвегії) у рамках проєкту «Побудова гендерно інклюзивного відновлення разом з жіночим рухом України» (GEN-Відновлення). Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Ла Страда-Україна». Інформація, що представлена у цьому дописі не завжди відображає погляди МЗС Норвегії або Уряду Норвегії
English