Запобігання та протидія ґендерно зумовленому, і зокрема домашньому, насильству щодо українок за кордоном: що далі?

#SafeAnywhereILive #SAIL #ВсюдиВБезпеці

В наших минулих публікаціях (https://la-strada.org.ua/novyny/zapobigannya-ta-protydiya-domashnomu-ta-genderno-zumovlenomu-nasylstvu-shhodo-ukrayinok-za-kordonom.htmlhttps://la-strada.org.ua/novyny/elementor-2367.html) ми згадували про історію Олександри, яка страждала від домашнього насильства з боку чоловіка за кордоном. Не отримавши підтримки, на яку вона сподівалась, від українського Посольства та втративши опіку над дітьми, жінка вимушена була залишити молодшу доньку в іншій країні, з батьком-кривдником. За декілька років жінка виграла справу проти України в Комітеті ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок. Однак ситуація ні самої Олександри, ні її дочки досі не змінилася.

В чому проблема та що наразі відбувається в житті Олександри та її молодшої доньки?

Після винесення Комітетом висновків та рекомендацій за індивідуальною скаргою Олександри в липні 2019 року, Україна не поспішає визнавати та виконувати їх, продовжуючи заперечувати будь-які порушення в даній ситуації. На відміну від механізму виконання рішень Європейського суду з прав людини, який був створений в Україні через прийняття відповідних законів, зокрема Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», наразі в нашій державі не створено жодного механізму виконання рішень Комітетів ООН. Більше того, оскільки Комітети ООН, і зокрема Комітет ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, не є судовими органами, їх рішення (що виносяться у формі висновків та рекомендацій) формально не носять зобов’язального характеру. Принаймні такої позиції притримується наша держава. Що стосується інших держав, то відсутність зобов’язального характеру висновків та рекомендацій, винесених Комітетами ООН, не перешкоджає їх виконанню. Відповідні механізми створені та діють в таких державах як Австралія, Аргентина, Грузія, Данія, Іспанія, Корея, Киргизстан, Литва, Німеччина, Перу, Сербія, Чехія, Чилі, Швеція, Узбекистан тощо.

На сьогоднішній день Олександра так і не отримала відшкодування збитків, завданих їй бездіяльністю та ігноруванням зі сторони дипломатичного представництва та інших органів державної влади України. У свою чергу, ГО «Ла Страда-Україна», здійснюючи юридичний супровід даної справи, підготувала позов до суду, у разі задоволення якого Олександра зможе отримати відшкодування моральної шкоди. Відповідна справа може стати прецедентом не лише в аспекті фактичного виконання Україною рекомендацій індивідуального характеру, винесених Комітетом, але також в аспекті відшкодування шкоди загалом всім постраждалим від домашнього насильства, які не отримали належного захисту від держави.

Дочка Олександри, яка є громадянкою України, наразі, так само як колись і її мати, продовжує страждати від домашнього насильства за кордоном. Ситуація дівчинки є ще більш ускладненою. Адже на відміну від Олександри, вона є неповнолітньою. Тож, її спілкування з українським посольством відбувається через матір, яка наразі проживає в Україні, тобто фактично з території іншої держави. На заваді звернення дочки Олександри до українського посольства стоїть не лише вік дівчинки, але і її батько, який будучи кривдником, присікає будь-які спроби дочки отримати допомогу. Власне, така ситуація є показовою та ілюструє те, як важко буває жертвам домашнього насильства отримати допомогу. Виконання нашою державою рекомендацій Комітету загального характеру, зокрема щодо надання ефективного консульського захисту та правової допомоги в

отриманні доступу до правосуддя українським жінкам, які перебувають у вразливій ситуації за кордоном, могло б сприяти поліпшенню ситуації.

Реагування зі сторони дипломатичних установ України за кордоном має бути більш рішучим та проактивним. Мають задіюватися всі доступні для дипломатичних установ ресурси, наявні в країні перебування, як то звернення до поліції, соціальних служб, лікарень, притулків, громадських організацій. Важливо, щоб постраждалі мали змогу отримати правову допомогу в обсязі, необхідному для отримання ними доступу до суду. Оскільки умови захисту постраждалих відрізняються в різних державах, потрібна об’єктивна оцінка наявного у державі перебування механізму запобігання та протидії домашньому насильству та вироблення чіткого алгоритму дій при зверненнях постраждалих громадян та громадянок України до дипломатичних представництв. Аби реалізувати все це, доцільним може бути внесення змін до національного законодавства України, які б прямо закріплювали відповідні функції та повноваження даних суб’єктів.

Розуміючи таку необхідність, ГО «Ла Страда-Україна» наразі здійснює розробку відповідного законопроекту, який передбачатиме внесення дипломатичних установ України за кордоном до списку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі.

Аби дізнатися про подальший розвиток подій, слідкуйте за нашими наступними публікаціями та оновленнями.

#ВсюдиВБезпеці #SAIL #SafeAnywhereILive #LaStradaUkraine #ЛаСтрада #ЛаСтрадаУкраїна #НГЛ