#SafeAnywhereILive #SAIL
#ВсюдиВБезпеці
Запобігання та протидія домашньому та ґендерно зумовленому насильству щодо українок за кордоном та Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок
В нашій минулій публікації (https://la-strada.org.ua/novyny/zapobigannya-ta-protydiya-domashnomu-ta-genderno-zumovlenomu-nasylstvu-shhodo-ukrayinok-za-kordonom.html) ми почали піднімати проблему недостатньої захищеності українок, які перебувають за кордоном, від домашнього насильства. Також ми розповіли історію Олександри, яка змушена була повернутись до України, залишивши свою молодшу доньку із кривдником-чоловіком.
Тож, яке було продовження цієї історії та до чого тут Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок?
Повернувшись в Україну, Олександра звернулась до українського суду з позовом про розлучення та встановлення одноосібної опіки над обома доньками. Отримавши беззаперечні докази домашнього насильства з боку її чоловіка, суд повністю задовольнив позов жінки. Однак домогтися виконання рішення українського суду на території країни проживання колишнього чоловіка Олександра не може і досі через відсутність між двома країнами договору про взаємну правову допомогу в цивільних справах. Цей факт ще раз підкреслює вразливість громадян та громадянок України, що постраждали від домашнього насильства за кордоном, оскільки в більшості випадків домогтися захисту своїх прав вони можуть лише тоді, поки знаходяться в країні перебування. Після повернення в Україну шанси захистити та відстояти свої права суттєво знижуються, а подекуди зовсім зводяться нанівець.
Отримавши рішення українського суду, яке фактично не могло бути виконане, Олександра вирішила не зупинятись на цьому. Вона неодноразово зверталась із численними заявами та скаргами як до українських органів влади, так і до органів влади країни проживання її колишнього чоловіка. Однак жодної однозначної відповіді чи роз’яснення щодо того, як їй захистити свої права, вона так і не отримала.
Фактично в ситуації Олександри більше не існувало жодних національних засобів правового захисту, які б вона ще могла застосувати, тому жінка вирішила шукати справедливості в міжнародних інстанціях. Так вона звернулась до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок. Комітет розглядав її справу близько п’яти років, і в середині 2019 року виніс свої висновки та рекомендації.
Комітет визнав, що хоча Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207) прямо не торкається питання консульського захисту, тим не менш, держава-учасниця повинна у належний спосіб захищати своїх громадян від порушень їх основоположних прав за кордоном, особливо, якщо має представництво у відповідній державі. При цьому консульський захист має особливе значення у випадках ґендерно зумовленого або домашнього насильства та у спорах щодо опіки над дітьми.
Комітет констатував, що Олександра не отримала своєчасної та належної допомоги від посольства України, як протягом періоду, коли вона страждала від домашнього насильства, так і під час розгляду справи щодо опіки в шаріатському суді (зокрема, посольство не забезпечило її адвокатом та перекладачем). Відповідно в даній ситуації було визнано порушення цілої низки статей Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, а саме: пунктів (a), (d), (f) статті 2, статті 3 та статті 5. Комітет виніс низку рекомендацій нашій дераві в контексі даної справи, причому не лише щодо авторки звернення особисто, але і щодо імплементації Конвенції в цілому. Так, Україні було рекомендовано гарантувати ефективне надання консульського захисту українським жінкам, які перебувають у вразливій ситуації за кордоном; надавати правову допомогу в отриманні доступу до правосуддя, включаючи ситуації ґендерної дискримінації та спори стосовно отримання опіки над дітьми, жінкам, які знаходяться за кордоном та потребують допомоги; забезпечити всебічну підготовку консульського персоналу у питаннях, що стосуються застосування міжнародних стандартів, включаючи Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок тощо.
Дане рішення Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок є знаковим не лише для України, а і для міжнародної спільноти в цілому. Це перша справа, розглянута Комітетом по суті, щодо держави Україна. Також це перша справа, розглянута Комітетом, в якій було конкретизовано зобов’язання держави з консульського захисту в контексті застосування Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.
Принагідно слід відмітити, що саме юристи ГО «Ла Страда-Україна» займались юридичним супроводом даної справи під час її розгляду в Комітеті.
Текст висновків та рекомендацій Комітету по справі Олександри доступний за посиланням https://minjust.gov.ua/files/general/2019/12/28/20191228164352-88.docx (укр. версія), https://docstore.ohchr.org/SelfServices/FilesHandler.ashx?enc=6QkG1d%2fPPRiCAqhKb7yhsujVF1NesLff7bP5A183yaz0IbxrFKRFr7MqKQ%2fp%2fPCvZrOj%2fZwnY%2fh6g2yPrLwlR5rICgdsL75vZZ0vjUk978L0zdBNnV6V2TJBx6XBSru9ziC6hdVb7CtO1E1oGWrXE90ifoArVTcj4x5o4gGZr1M%3d (англ. версія).
Визнання порушення прав Олександри Комітетом ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок та винесення відповідних рекомендацій нашій державі не поставило крапки в історії Олександри та її боротьбі за повернення доньки. Про розвиток даної історії читайте в наших наступних публікаціях.
Також закликаємо Вас продовжувати ділитись історіями про те, як Ви або Ваші рідні, друзі, знайомі постраждали від домашнього чи ґендерно зумовленого насильства, перебуваючи за кордоном, та чи змогли відстояти свої права. Свої історії Ви можете викладати на нашій сторінці в фейсбук (посилання на пост у фейсбуці) або надсилати нам на пошту: info@la-strada.org.ua.
Усі історії та досвід, яким ви поділитесь, будуть враховані при підготовці рекомендацій органам влади щодо вдосконалення реагування на випадки домашнього насильства та кращого захисту громадян України, що перебувають за кордоном.
#ВсюдиВБезпеці #SAIL #SafeAnywhereILive #LaStradaUkraine #ЛаСтрада #ЛаСтрадаУкраїна #НГЛ
English