1 серпня 2014 р. набула чинності Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція). Документ був відкритий для підписання 11 травня 2011 р. у Стамбулі, – він зобов’язує уряди, які його ратифікували, вжити конкретних заходів для боротьби з усіма формами насильства щодо жінок. Станом на сьогодні Стамбульська Конвенція ратифікована 34 державами.
Україна підписала Стамбульську Конвенцію 11 листопада 2011 року, проте й досі не ратифікувала її. У листопаді 2016 року відповідний законопроект не був підтриманий народними депутатами.
Стамбульська Конвенція – перший міжнародний юридично обов’язковий акт, потенційно відкритий для будь-якої країни в світі, що забезпечує комплексну низку заходів з запобігання та протидії насильству над жінками та домашньому насильству. Конвенція визнає насильство стосовно жінок водночас і порушенням прав людини, і видом дискримінації. Вона також встановлює чіткий зв’язок між досягненням рівноправності між жінками та чоловіками та викоріненням насильства над жінками.
В Україні прийняті та набули чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Ці нормативно правові акти є важливим кроком, але питання Ратифікації Стамбульської Конвенції стоїть дуже актуально.
Закликаємо народних депутатів Верховної Ради IX скликання ратифікувати Стамбульську конвенцію, що стане запорукою подальшого реформування законодавства України (в частині боротьби проти домашнього насильства та насильства проти жінок) та свідчитиме про наміри держави впроваджувати міжнародні стандарти захисту прав людини.
English