ЄС повинен надати довгострокові рішення для людей, переміщених з України

ЄС повинен надати довгострокові рішення для людей, переміщених з України

У зв’язку з тим, що тимчасовий захист закінчується 4 березня 2025 року, керівництво ЄС має терміново вирішити питання забезпечення мільйонам людей, переміщених з України, безперервного доступу до їх прав та на інтеграцію в Європі. Як організації громадянського суспільства, ми закликаємо ЄС запропонувати своєчасні, скоординовані, колективні та довгострокові варіанти для переходу від тимчасового захисту. Без спільного європейського підходу мільйони людей ризикують залишитися без документів і втратити доступ до прав, захисту та інших важливих послуг, національні органи влади, ймовірно, будуть перевантажені, а велика частина роботи з інтеграції, яку робили уряди, муніципалітети, неурядові організації і волонтери, ризикує бути анульованою.

Дійте зараз, щоб запобігти хаосу в майбутньому

Залишився менше ніж один рік захисту, і тепер люди відчувають практичні та емоційні наслідки невизначеного майбутнього. Дехто стикається з перспективою зареєструвати дітей до школи, не знаючи, чи зможуть вони завершити навчальний рік, іншим важко знайти роботу чи житло, оскільки їхні дозволи закінчуються в березні 2025 року. Ця невизначеність може спровокувати передчасне повернення в Україну, де багато людей не мають доступу до основних послуг і стикаються з щоденними безпековими ризиками. Це також може призвести до масових заявок на отримання притулку та інших дозволів на проживання, що призведе до накопичення нерозглянутих справ і затримки доступу до захисту.

ЄС повинен ДІЯТИ ЗАРАЗ, щоб спланувати та скоординувати перехід від тимчасового захисту, щоб запобігти небезпечним поверненням, втраті статусу проживання або непотрібному тиску на міграційні системи, а також дозволити владі, громадянському суспільству та переміщеним особам підготуватися

Переміщені особи повинні бути проінформовані та проконсультовані щодо доступних для них варіантів.

Домагатися спільної відповіді ЄС

Якщо тимчасовий захист закінчиться без колективної європейської відповіді, доступ до прав для людей, які переміщені з України, може різко відрізнятися в країнах-членах ЄС. У січні міністри міграції відзначили, що «прийняття 27 різних національних законодавчих актів з цієї теми було б контрпродуктивним, призвело б до вторинних переміщень і спричинило б невизначеність». Без загальних стандартів існує ризик змагання за найнижчі стандарти в правах та послугах. У багатьох країнах відповідних дозволів немає або їх мало. Це може особливо вплинути на вразливі групи, такі як особи без громадянства, біженці та шукачі притулку, які втекли з України, роми, люди з батьківськими обов’язками та літні бенефіціари, які ризикують втратити свій поточний доступ до прав, бути перенаправленими на невідповідні дозволи на проживання, або втратити документи.

ЄС має надати пріоритет СПІЛЬНОМУ та КООРДИНОВАНОМУ підходу, щоб запобігти тому, щоб люди не залишилися без документів або не переходили на дозволи з меншими або іншими правами.

Паралельно держави-члени повинні забезпечити доступ до дозволів на проживання на різних підставах, включаючи притулок, роботу, принцип невидворення та приватне життя.

Дивіться в майбутнє

Якщо вищевказані заходи не можуть бути вжиті вчасно, подальше продовження тимчасового захисту – як це зараз обговорюється – буде життєво важливим кроком для забезпечення постійного доступу до статусу проживання та прав. Однак часткове, щорічне продовження тимчасового захисту ризикує зберегти стан незахищеності, який заважає переміщеним особам планувати своє майбутнє, чи то в Україні, чи в ЄС. У ЄС є низка варіантів для довготриваліших рішень, які слід вивчати паралельно з будь-яким розширенням.

ЄС повинен прагнути до ДОВГОСТРОКОВИХ РІШЕНЬ, які пропонують принаймні той самий стандарт прав, що й тимчасовий захист, і які захищають ті самі групи людей.

Необхідно розробити рішення, які можуть принести користь іншим особам з тимчасовим захистом в майбутньому.

Ці рішення мають ґрунтуватися на потребах і досвіді переміщених осіб, а також громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін, які їм допомагають.