Жінки у секторі безпеки та оборони: доброволиці, які змінюють систему

14 березня Україна відзначає День українського добровольця – день людей, які у вирішальний момент стали на захист держави за власним покликом. Саме добровольчий рух у 2014 році став одним із ключових чинників, що допоміг Україні вистояти на початку війни. Ми звикли уявляти добровольця як чоловіка зі зброєю в руках. Проте українська реальність значно ширша.

Серед добровольців – тисячі жінок. Вони долучилися до захисту України у 2014 році, а після повномасштабного вторгнення їхня кількість у секторі безпеки та оборони значно зросла. Жінки служать у війську, працюють у правоохоронних органах, рятувальних службах, розвідці, медичних підрозділах, займаються аналітикою, логістикою та управлінням. Їхній внесок у безпеку держави є невід’ємною частиною спільної боротьби за свободу і незалежність.

Доброволиці як рушій змін

Жінки, які добровільно долучилися до сектору безпеки та оборони, стали каталізаторками змін. Саме їхня активна участь допомогла привернути увагу до потреби реформ у системі – від скорочення переліку посад, недоступних для жінок, до адаптації інфраструктури та спорядження.

З роками система поступово змінюється. Зростає кількість жінок на різних посадах, з’являються нові можливості для навчання та професійного розвитку, удосконалюються політики рівних можливостей.

Чому важлива представленість

Чим більше жінок працює у секторі безпеки та оборони, тим швидше відбуваються позитивні трансформації. Представленість має значення, адже вона сприяє:

кращій адаптації інфраструктури та спорядження до потреб усіх військовослужбовців та військовослужбовиць,
формуванню політик, що враховують різний досвід служби,
зменшенню дискримінаційних практик,
підвищенню ефективності системи безпеки загалом.

Інакше кажучи, гендерна інтеграція у секторі безпеки та оборони – це не лише питання рівності, а й питання ефективності.

Виклики, з якими стикаються жінки

Історично сектор безпеки та оборони формувався як середовище, орієнтоване передусім на чоловіків. Це вплинуло як на інституційні правила, так і на культуру всередині структур.

На початку російської агресії у 2014 році багато жінок, які фактично виконували бойові або пов’язані з обороною завдання, не могли офіційно обіймати відповідні посади. Часто їх оформлювали як кухарок, швачок чи діловодок, навіть якщо вони виконували роботу операторок дронів чи снайперок. Це означало відсутність відповідного статусу, обмежений доступ до соціальних гарантій, можливостей кар’єрного розвитку та визнання їхнього внеску.

Досвід перших доброволиць допоміг змінити законодавство. Жінки і чоловіки тепер – рівні у проходженні військової служби, що відкрило жінкам військові спеціальності та є виявом справедливості.

Зміни в законодавстві, які відбулися в 2018 році, дозволили жінкам займати будь-які посади у складі сержантського або старшинського складу. Перед цим, 21 грудня 2017 року Кабінет міністрів України скасував перелік із 450 професій, вхід у які для жінок раніше був закритим. Ще одна ключова зміна відбулася у 2019 році – тоді дівчатам дозволили вступати до військових ліцеїв.

Важливо підкреслити: йдеться не про «особливу жіночу місію», а про професіоналізм. Коли жінки займають посади відповідно до своїх компетенцій, система стає більш ефективною, різноманітною та адаптивною.

Досвід різних країн показує, що інституції з більшою гендерною різноманітністю ухвалюють більш зважені рішення та краще реагують на складні виклики. Для України, яка перебуває в умовах повномасштабної війни, це питання не теоретичне – це питання ефективності оборони.

Визнання внеску

У День українського добровольця важливо говорити про всіх, хто добровільно став на захист країни. Серед них – жінки, які щодня виконують свою службу, рятують життя, ухвалюють складні рішення і роблять усе можливе для безпеки держави.

Визнання їхнього внеску є важливим кроком до формування справедливого та сучасного суспільства, де цінуються професіоналізм, відданість і відповідальність незалежно від статі.

Сьогодні жінки у секторі безпеки та оборони – це не виняток, а важлива частина системи. І чим більш видимою стає їхня роль, тим швидше змінюються інституції, зміцнюється сектор безпеки та наближається майбутнє, у якому рівні можливості є нормою.

Ця стаття стала можливою завдяки підтримці норвезького народу, наданій через Міністерство Закордонних Справ Норвегії (МЗС Норвегії) у рамках проєкту «Побудова гендерно інклюзивного відновлення разом з жіночим рухом України» (GEN-Відновлення). Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Ла Страда-Україна». Інформація, що представлена у цій статті не завжди відображає погляди МЗС Норвегії або Уряду Норвегії.